-
1 body
n1. орган; товариство, асоціація2. головна, основна частина (чого-небудь)3. група людей4. зведення (законів, правил)- administrative body адміністративний/ управлінський орган- advisory body консультативний орган- appropriate body відповідний орган- auxiliary body допоміжний орган- deliberative body дорадчий орган- diplomatic body дипломатичний корпус- Dispute Settlement B. Орган врегулювання суперечок (СОТ)- elective state body виборний державний орган- executive body виконавча влада, виконавчий орган- executive-administrative body виконавчий та розпорядчий орган- expert body комісія/ комітет експертів- governing body керівний орган, адміністративна рада- higher (highest) bodies of state authority вищі органи місцевої влади- judicial body судовий орган- legislative body законодавча влада, законодавчий орган- main body основна частина чого-небудь- parent body очолюючий орган- policy-making body орган з розробки директив/ політичної лінії- public body громадський орган- standing body постійний орган- state body державний орган- statutory body затверджений законом орган- subordinate body підлеглий орган- subsidiary body допоміжний орган- subversive body підривний орган- superior body вищий орган- body accountable to smbd. орган, підзвітний кому-небудь- body of the draft convention/ treaty, etc основна частина проекту конвенції/ договору тощо- body of electors виборці- body of fundamental principles збірка основних/ засадничих законів/ правил/ принципів- body of an instrument основна частина документу- body of laws зведення законів; збірка законів; сукупність норм права- body of principles зведення принципів- body of qualities сукупність рис- body of rules зведення правил/ норм- body of state authority орган державної влади- body of the treaty основна частина договору- body of the hall частина залу, відведена для делегатів (ООН) -
2 subordinate
I adj1. залежний, підлеглий, підпорядкований2. другорядний- subordinate body підлеглий орган- subordinate interests другорядні інтересиII v (to) підпорядковувати (чомусь), ставити в залежність (від чогось)- to subordinate foreign policy to smth. підкоряти зовнішню політику чомусь -
3 subject
1) питання; предмет (в т. ч. угоди, позову), об'єкт; підвладний (ім.), підданий (ім.); привід; труп ( для розтину)2) підлеглий, підвладний, залежний3) піддавати ( впливу тощо); підкоряти•subject administrative authority to judicial control — піддавати адміністративну владу судовому контролю
subject to mandatory retirement at a fixed age — який підлягає обов'язковому виходу у відставку ( на пенсію) після досягнення визначеного віку
- subject in issuesubject to strict judicial control — під суворим контролем суду ( або судових органів)
- subject invention
- subject-matter
- subject-matter jurisdiction
- subject-matter of action
- subject-matter of case
- subject-matter of dispute
- subject-matter of suit
- subject nation
- subject of action
- subject of bailment
- subject of charge
- subject of contention
- subject of controversy
- subject of inquiry
- subject of international law
- subject of invention
- subject of law
- subject of rights and duties
- subject of suit
- subject of taxation
- subject of the crown
- subject of theft
- subject oneself to a judgement
- subject oneself to a judgment
- subject state
- subject to
- subject to alteration
- subject to appeal
- subject to be proven
- subject to approval
- subject to call
- subject to censorship
- subject to conditions
- subject to confirmation
- subject to consideration
- subject to contract
- subject to cross-examination
- subject to duty
- subject to final payment
- subject to forced treatment
- subject to interrogation
- subject to notification
- subject to paragraph
- subject to persecution
- subject to prosecution
- subject to proviso
- subject to ratification
- subject to repression
- subject to reservations
- subject to review by the court
- subject to revision
- subject to risk
- subject to state control
- subject to state regulation
- subject to tax
- subject to taxation
- subject to torture
- subject to tortures
- subject to victimization
- subject to waiver
См. также в других словарях:
самостійний — заст. самоста/йний, а, е. 1) Який не перебуває під чиєюсь владою; не підпорядкований, не підлеглий кому , чому небудь (про держави, політичні організації тощо). || Вільний, незалежний. || Здатний діяти сам, без сторонньої допомоги або… … Український тлумачний словник
залежний — (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), підпорядкований, підрядний; підвідомчий (залежний від якоїсь організації, відомства тощо); підвладний, підлеглий (який залежить від старшого званням, посадою і под.); підневільний… … Словник синонімів української мови
